Експертна оцінка

Проводимо оцінку майна за наступними напрямами: 
  • Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок.
  • Оцінка машин і  обладнання.
  • Оцінка дорожніх транспортних засобів.
  • Оцінка рухомих  речей.
 
Проведення оцінки майна є обов'язковим у таких випадках:
  •  Створення підприємства (господарських товариств) на базі державного або комунального майна;
  •  Реорганізація, банкрутство, ліквідація державних, комунальних підприємств або підприємств з часткою державного (комунального) майна;
  •  Виділення або визначення частки в спільному майні, в якому є державна або комунальна частка;
  •  Визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до нього вноситься майно господарських товариств з державною (комунальною) часткою, а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника з складу такого товариства;
  •  Приватизація та інше відчуження у встановлених законом випадках оренди, страхування державного (комунального) майна, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
  •  Переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
  •  Оподаткування майна;
  •  Визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
 
Також оцінювач залучається у випадках:
  •  Визначення звичайної ціни;
  •  Переоцінки основних засобів підприємства при переході до МСФЗ;
  •  Застави майна;
  •  Визначення вартості майна у судових справах. 
 
Наводимо орієнтовний перелік документів необхідних для оцінки майна.
 
Документи для оцінки вартості квартири 
  •  Документ на право власності (договір купівлі-продажу, дарування, спадщини або іншого). 
  •  Технічний паспорт на квартиру. 
  •  Виписка з реєстру БТІ. 
  •  Паспортні дані замовника (П.І.Б. замовника, контактний телефон, адреса за місцем реєстрації та адреса фактичного проживання) та ідентифікаційний код. 
 
Документи для оцінки комерційної нерухомості (будівель, споруд тощо)
  •  Документи, що підтверджують право на об'єкт (власність, оренда тощо). 
  •  Документи БТІ на об'єкт. 
  •  Відомості про наявність обтяжень у об'єкту, включаючи обтяження заставою або борговими зобов'язаннями, наявністю орендарів, юридичних застережень, угод, контрактів, договорів, спеціальних податкових обкладань і інших обмежень по використанню (якщо є). 
  •  Документи, що підтверджують право на земельну ділянку (власність, оренда тощо)
  •  Дані про споруди, що входять до складу об'єкта. 
  •  Дані про майно (якщо таке є), що не є нерухомим, але підлягає оцінці в складі останнього. 
  • Даний перелік носить попередній характер і може бути скорочений або розширений залежно від виду об'єкта і після ознайомлення оцінювача із завданням на оцінну експертизу. 
 
Документи необхідні для оцінки машин і устаткування
 
  •  Акт технічного стану, де вказані: повне найменування обладнання: марка, модель, серія, завод (фірма)  виробник, рік випуску, технічні характеристики об'єкта (потужність, маса, розміри, пробіг, продуктивність і т.п., інвентарний номер . 
  •  Довідка про повну і залишкової балансоваой вартості на останню звітну дату перед датою оцінки. 
  •  Довідка про консервацію або ремонт (заміна вузлів, агрегатів, удосконалення) за час експлуатації. 
  •  Паспорт обладнання. 
  •  Ін. документи залежно від технологічних і конструктивних особливостей (не стандартне обладнання).
 
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЗБИТКІВ ВІД РОЗКРАДАННЯ, НЕСТАЧІ, ЗНИЩЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 
 
         Згідно з оновленим  п.2 Порядку № 116 ( Постанова КМУ від 22.01.1996р. №116, в редакції станом на 16.01.2011р.)  розмір збитків розраховується за різними правилами для таких двох груп суб’єктів господарської діяльності, якщо збиток призвів до завдання майнової шкоди:
  • державі (в особі державних органів, державних підприємств), територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств) або суб’єкту господарської діяльності з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі. Називатимемо їх умовно державними суб’єктами господарської діяльності;
  • усім іншим суб’єктам господарської діяльності (далі — недержавні суб’єкти господарської діяльності).
 
        Згідно Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей недержавних суб’єктів господарської діяльності визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
       Тобто якщо  встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону № 2658).
       Для проведення оцінки збитку між замовником та оцінювачем (чи юридичною особою, у складі якої працює оцінювач) укладається договір про проведення оцінки майна (статті 10 та 11 Закону № 2658).
 
       За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна (далі — Звіт), який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред’являється винній особі для відшкодування.
      Нагадаємо, що раніше підприємство розраховувало збиток самостійно згідно з методикою, наведеною у Порядку № 116.
 
Визначення збитку державним підприємствам 
        За загальним правилом визначення розміру збитку здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки (п. 104 Методики № 1891), тобто майже так само, як і недержавними суб’єктами господарської діяльності. Тільки на відміну від останніх, якщо замовником проведення такої оцінки є державний орган або орган місцевого самоврядування, то виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Положенням № 1270.
      Насамперед слід провести конкурс, визначити виконавця ролі оцінювача. Потім з ним необхідно укласти договір щодо проведення оцінки майна. Виконавець проводить оцінку та оформляє Звіт, надавши його замовникові.
     Однак на цьому процедура не закінчується. Потрібно ще отримати позитивний висновок рецензента Звіту (п. 105 Методики 1891). 
 
Найбільш поширені питання що виникають під час оцінки збитків.
 
На яку дату має бути проведено оцінку збитку?
Пунктом 105 Методики № 1891 передбачено, що з урахуванням положення частини третьої ст.225 Господарського кодексу оцінку має бути проведено на дату відшкодування боржником збитку чи на дату подання позову до суду.
 
На підставі яких документів оцінювач має здійснити розрахунок збитку? Які документи потрібно надати оцінювачу?
Перелік таких документів наведено в п. 106 Методики №1891. Це - матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, документи з відомостями про фізичний стан і технічні характеристики майна, фінансова звітність тощо.
 
 
ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАЛИТТЯ, ПОЖЕЖІ 
 
         Одним з нормативних документів що регулює правовідносини у питаннях відшкодування матеріального збитку є Цивільний кодекс України. Згідно ст.22, гл.3 ЦКУ «Захист цивільних прав та інтересів»: «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування..  
         Збитками є:  
  • втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  
  • доходи, які особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Також ЦКУ регулює питання пов’язані із відшкодуванням збитків. 
         Так, згідно ст.1166 глави №82 ЦКУ «Відшкодування шкоди»:
  • Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
  •  Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
           Роботи з оцінки заподіяних матеріальних збитків проводяться згідно Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” і інших нормативно-правових і нормативно–технічних документів. Згідно цього закону для визначення збитку або розміру відшкодування є обов'язковим проведення оцінки. Необхідність в оцінці збитку виникає тоді, коли сторони не приходять до загальної згоди.                Для того, щоб притягнути до відповідальності сторону, що завдала збиток, необхідно провести оцінку вартості цього збитку, для подальшого його компенсації, подачі позовної заяви до суду.
           Величина збитку при цьому складається з витрат на суму відновлювальних робіт і витрат на матеріали з врахуванням їх фізичного зносу. 
 
Оцінка збитку, може бути необхідна в таких випадках:  
  • знищення або пошкодження нерухомого або іншого майна в результаті стихійних лих, залиття або пожежі;  
  • знищення або пошкодження застрахованого майна;  
  • вирішення майнових конфліктів в судовому порядку.
 
Що робити, якщо у вас стався залив квартири:
  • Викликайте представників експлуатуючої організації і винуватця затоки для складання акта, що підтверджує факт заподіяння шкоди майну.
  • Контролюйте правильність опису і точність розмірів ушкоджень оздоблення, меблів і побутової техніки, оглядається представником комісії.
  • Отримайте в експлуатуючої організації оригінал акту огляду затоки.
  • Спробуйте мирним шляхом вирішити питання про відшкодування збитку з винуватцем затоки.
  • При неможливості врегулювати ситуацію мирно - телефонуйте до нашої оціночну компанію і домовляйтеся про огляд пошкоджень на конкретну дату і час.
  • Отримайте на руки звіт про оцінку збитку від затоки і, на його підставі вимагайте відшкодування збитку з винуватця того, що сталося, або подавайте позов до судових органів.
  • Перед зверненням до суду зверніться до юриста з проханням представляти Ваші інтереси в суді. Він допоможе юридично грамотно скласти позовну вимогу.
Поради!
  • Акт про залиття - складається комісією з представників ЖЕК (або представників організації що обслуговує відповідний будинок) та затверджується балансоутримувачем та підписується власником приміщення.
  • В акті мають бути зазначені такі обставини: дата та місце складання;  члени комісії, що складають акт;  місце, де трапилося залиття (адреса);  подія, що трапилась;  наслідки події (перелік майна, що постраждало в результаті залиття, із зазначенням видів та об`ємів пошкоджень;  причини залиття.
  • В акті можуть бути зазначені висновки та рекомендації комісії (що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду тощо).
  • Після складання акту необхідно з ним ретельно ознайомитись та поставити під текстом цього документу підпис (у разі незгоди зі змістом акту зазначити про це відміткою “не згоден”).
  • Бажано зафіксувати подію залиття фотозйомкою, що у майбутньому також можливо використати як доказ в судовому процесі.
 
Перелік документів, необхідних для проведення оцінки в наслідок залиття 
  • Копії правовстановлюючих документів:(договорів купівлі-продажу, дарування, міни, актів прийому-передачі, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину); 
  • Копії технічного паспорту БТІ. 
  • Копії документів, що підтверджують право інших осіб на користування (оренда, суборенда, користування тощо) об’єктом оцінки, у випадку якщо об’єкт оцінки або його частина переданий в користування іншим особам. 
  • Копія витягу з реєстру ( у разі наявності). 
  • Копія Акту з обслуговуючої організації (ЖЕК) про факт залиття. ОБОВ’ЯЗКОВО в Акті має бути вказана причина залиття та винуватець. 
  • Копія паспортів та ідентифікаційних кодів замовника оцінки та власника об’єкта оцінки.
Перелік документів, необхідних для проведення оцінки в наслідок пожежі 
  • Копії правовстановлюючих документів:(договорів купівлі-продажу, дарування, міни, актів прийому-передачі, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину); 
  • Копії технічного паспорту БТІ. 
  • Копії документів, що підтверджують право інших осіб на користування (оренда, суборенда, користування тощо) об’єктом оцінки, у випадку якщо об’єкт оцінки або його частина переданий в користування іншим особам. 
  • Копія витягу з реєстру ( у разі наявності). 
  • Копія Технічного Висновку щодо дослідження пожежі із вказівкою причини виникнення пожежі та місця запалення. 
  • Копія паспортів та ідентифікаційних кодів замовника оцінки та власника об’єкта оцінки.
 
Найбільш поширені питання що виникають під час оцінки збитків.
 
На яке основне питання, має відповісти оцінювач при визначенні збитку?
 
       У звіті про оцінку має бути визначена вартість матеріального збитку з наступним формулюванням:
Вартість матеріального збитку, завданого залиттям (пожежею), що сталось___________20___р., власнику квартири, розташованої за адресою: м. _______, вул. ________, будинку № ____,  кв.№ ___ 
      Вартість матеріального збитку дорівнює сумі, необхідній для приведення пошкодженого майна у стан, в якому воно перебувало на момент залиття. Величина збитку при цьому складається з витрат на суму відновлювальних робіт і витрат на матеріали з врахуванням їх фізичного зносу. 
       Ще раз зазначаємо, що вартість матеріального збитку найчастіше не дорівнює вартості ремонтних робіт.
Сума, яка буде отримана за результатами оцінки фіксується в подальшому у позовній заяві про стягнення суми матеріальної шкоди 
 

 

Вага: 

10